WIERSZE
Szwecja
Turcja
Wasyl Hołoborod´ko

Друга зустріч із братом
І став ти схожий на зелене деревце.
Не тому, що ти був одягнений
у військове вбрання зеленого кольору,
не тому, що ти був самітний, як деревце,
що виросло на асфальтованій площі автостанції,
поміж барвистих автобусів,
поміж клунків і спеки,
поміж язикатих молодиць і суперечок,
але ти став схожий на зелене деревце.
А я став схожий на пташку,
що от-от відлетить, –
і ти станеш покинутим,
і ти станеш далеким…
І ти, як деревце,
раптом схотів піти за мною:
ти подався мені услід,
але забув, що ти – не ти, а деревце
і тобі ніяк не можна ходити.
Ти зупинився й – що вдієш! –
помахав мені на прощання
зеленою рукою.


Drugie spotkanie z bratem
I zrobiłeś się podobny do zielonego drzewa.
Nie dlatego, że byłeś ubrany
w wojskowy mundur zielonego koloru,
nie dlatego, że byłeś samotny jak drzewo,
które wyrosło na asfaltowym placu dworca autobusowego,
pośród kolorowych autobusów,
pośród tobołów i upału,
pośród pyskatych młódek i sprzeczek,
ale zrobiłeś się podobny do zielonego drzewa.
A ja zrobiłem się podobny do ptaka,
które zaraz zaraz odleci –
i zostaniesz porzucony,
i będziesz oddalony.
I ty jak drzewo
nagle zechciałeś pójść za mną:
ruszyłeś w moim kierunku,
ale zapomniałeś, że nie jesteś sobą, tylko drzewem
i w żaden sposób nie możesz chodzić.
Zatrzymałeś się i – co zrobić –
pomachałeś mi na pożegnanie

tłumaczenie Aneta Kamińska



Wasyl Hołoborod´ko
Wasyl Hołoborod´ko (ur. 1945) – ukraiński poeta, przedstawiciel Kijowskiej Szkoły Poezji. Pochodzi z Adrianopola w obwodzie ługańskim. W 1967 usunięty z uniwersytetu i objęty zakazem druku. Pracował w kopalni i jako elektryk w kołchozie. Studia skończył dopiero w 2001. Jego książki na Ukrainie zaczęły się pojawiać dopiero pod koniec lat 80., debiutancki tomik Łetiucze wikonce ukazał się w 1970 w USA. Następne tomy to m.in.: Zełen deń (1988), Ikar na metełykowych kryłach (1990), Kałyna ob Rizdwi (1992), Słowa u wyszywanych soroczkach (1999), Ukrajinśky ptachy w ukrajinśkomu krajewydi (2002), Bili kimnatni rosłyny (2013). Zajmuje się badaniem ukraińskiego folkloru. Jest również autorem wierszy dla dzieci. Laureat Państwowej Nagrody im. Tarasa Szewczenki (1994). Z powodu działań wojennych w Ługańsku od 2014 jest przymusowym przesiedleńcem i przebywa w Irpeniu w obwodzie kijowskim.

Василь Голобородько (1945) – український поет, представник Київської школи поезії. Народився в Адріанополі Луганської області. У 1967 р. його виключено з університету, заборонено публікувати твори. Працював на шахті, а також електриком у в радгоспі. Вищу освіту здобув аж у 2001 р. Його книги почали з’являтися в Україні щойно наприкінці 80-х, перша збірка «Летюче віконце» вийшла 1970 р. у США. Наступні збірки: «Зелен день» (1988), «Ікар на метеликових крилах» (1990), «Калина об Різдві» (1992), «Слова у вишиваних сорочках» (1999), «Українські птахи в українському краєвиді» (2002), «Білі кімнатні рослини» (2013). Досліджує український фольклор. Автор віршів для дітей. Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (1994). Через воєнні дії в Луганську з 2014 р. є вимушеним переселенцем і мешкає в Ірпені (Київська обл.).
Aneta Kamińska
Aneta Kamińska (ur. 1976) – poetka, tłumaczka i promotorka współczesnej poezji ukraińskiej. Skończyła filologię polską na Uniwersytecie Warszawskim, pracuje jako lektorka języka polskiego dla cudzoziemców. Autorka tomików: Wiersze zdyszane (2000), zapisz zmiany (2004) oraz czary i mary (hipertekst) (2007; wersja internetowa: www.czary-i-mary.pl). Wydała wybór przekładów wierszy Nazara Honczara Gdybym (2007; przekład wspólnie z Andrijem Porytką), Hałyny Tkaczuk Ja ta inszi krasuni/ Ja i inne piękności (2011), Chrystii Wenhryniuk Dowhi oczi/ Długie oczy (2013) oraz trzy autorskie antologie: Cząstki pomarańczy. Nowa poezja ukraińska (2011), 30 wierszy zza granicy. Młoda poezja ukraińska (2012) oraz Wschód – Zachód. Wiersze z Ukrainy i dla Ukrainy (2014). Współredaktorka i współtłumaczka antologii Portret kobiecy w odwróconej perspektywie. 12 poetek z Czech, Słowenii i Ukrainy (2013).

Анета Камінська (1976 р.н.) – поетка, перекладачка і промоутеркa сучасної української поезії. Навчалася на факультеті полоністики Варшавського університету, працює викладачкою польської мови для іноземців. Авторка збірок: Wiersze zdyszane (2000), zapisz zmiany (2004) oraz czary i mary (hipertekst) (2007; інтернет-версія: www.czary-i-mary.pl). Видала перекладену поезію: Назара Гончара Gdybym (2007; перекл. спільно з Андрієм Пориткою), Галини Ткачук Ja i inne piękności / Я та інші красуні (2011), Христі Венгринюк Довгі очі/ Długie oczy (2013), а також три авторські антології: Cząstki pomarańczy. Nowa poezja ukraińska / Дольки помаранч. Нова українська поезія (2011), 30 wierszy zza granicy. Młoda poezja ukraińska (30 віршів з-за кордону. Молода українська поезія; 2012) та Wschód – Zachód. Wiersze z Ukrainy i dla Ukrainy (Схід – Захід. Вірші з України та для України; 2014). Співперекладачка та співредакторка антології Portret kobiecy w odwróconej perspektywie. 12 poetek z Czech, Słowenii i Ukrainy (Жіночий портрет із зворотньою перспективою. 12 поеток з Чехії, Словенії та України; 2013). Співзасновниця семінару про літературну творчість жінок Wspólny Pokój



Twitter